Агротуризм:
навіщо люди їздять відпочивати на ферми й у села і чим це корисно
Партнерський матеріал
На сучасне швидке та галасливе життя не поскаржився ще тільки ледачий — або дуже зайнятий, настільки, що навіть немає часу скаржитися. У відповідь на запит людей на повноцінний відпочинок, на контакт із природою, на тишу, спокій, бажання розвантажити мозок та зайнятися ручною працею і з'явився агротуризм.
У вересні «Лавка Традицій», фермерський напрям у мережі «Сільпо», запустить проєкт «Агромандри». Це — гід фермами України, в рамках якого учасники зможуть на час зануритися в сільське життя, відпочити і попрацювати на фермах, подивитись, як виробляються продукти, які потім опиняються на полицях супермаркетів.
«„Агромандри" — це маленька частина нашої великої та важливої справи — розвитку й підтримки місцевих фермерів, — розповідають у «Лавці Традицій». — Останні кілька років ми почали запускати інфраструктурні проєкти: фестивалі, школу для молодих виробників, вікенди виробників у магазинах, партнерство зі SlowFood Ukraine, тому агротуризм став органічним продовженням.
І так, ми надихнулися нашою торішньою поїздкою італійськими сироварнями, в якій ми прокидалися о 3 годині ночі, щоб застати всі процеси від доїння до упаковки. Для наших груп ми передбачили більш «щадні», але не менш вражаючі умови. Цей проєкт допоможе ще раз показати різницю між продуктом, зробленим фермером, та індустріальним виробником».
Напередодні старту «Агромандрів» ми вирішили розібратися, навіщо потрібен агротуризм, чому не можна просто полежати на пляжі, в чому користь і куди їхати, якщо хочеш із головою зануритись у фермерський побут.
Що це таке?
Давайте для початку розберемося, що таке агротуризм. Люди, втомлені від пішохідних прогулянок європейськими бруківками або від лежання тюленем на пляжах — або просто ті, хто хоче урізноманітнити туристичну рутину, — вирушають у села, на ферми, плантації та дивляться, як там іде життя. Вони вивчають, як ростуть оливки в Тоскані, прогулюються виноробнями Франції чи Нового світу, спілкуються з кізочками й активно займаються бердвотчінгом разом зі зграєю індиків. Словом, ви відправляєтеся в зовсім інший світ, де відпочиваєте наодинці з природою, дихаєте чистим сільським повітрям, контактуєте з тваринами та вчитеся новому — наприклад, доїти корів. Що, до речі, дуже корисна навичка.
Туристи ведуть сільський спосіб життя — зазвичай це триває два вихідних дні або трохи більше, але загалом агропоїздки рідко тривають довго. Мандрівники торкаються сільського побуту, знайомляться з тим, як живуть на фермах, пробують свої сили у фермерській роботі. Сільський туризм, з одного боку, розрахований на те, що людина з мегаполісу відволічеться від міста і зможе відпочити, а з іншого — це важливий із точки зору економіки важіль розвитку сільської місцевості та ферм.
У чому тоді глобальний сенс агротуризму?
І для мандрівників, і для фермерів?

Фермерам така співпраця корисна, тому що це — додаткове джерело доходу. Коли працюєш на невеликому сімейному виробництві, це часто може не приносити грандіозного прибутку. Тому в якомусь сенсі агротуризм — це доповнення до класичної агрокультурної бізнес-моделі. Крім того, це допомагає фермерам рекламувати свій бізнес і розповідати про нього: зазвичай у них немає ні тематичної сітки, ні піарника, ні медіаплану. А знайомити людей із боку зі своїм бізнесом за допомогою агротуризму — відмінна можливість популяризувати його.
Люди сьогодні з більшим інтересом ставляться до того, що їдять: мода на локальні продукти зростає, і це правильно з точки зору і харчування, і екології. Тому подивитися, як виробляють мед, як готують сир або збирають стиглі помідори — і корисно, і цікаво. Агротуризм — можливість встановити нові відносини між споживачем і виробником, які зникли з появою індустріальних методів ведення господарства.
І це ще не всі плюси — у сільського туризму є і більш прості та миттєві радості. Психолог Ольга Королик каже, що життя у великих містах — це, звісно, великий стрес. «Темп життя, шуми від доріг, будівництва, кондиціонерів, велика кількість людей у транспорті, в офісах, на вулицях... Все це перевантажує мозок, який постійно переробляє велику кількість інформації. Ми дуже сильно втомлюємося, і для відновлення не вистачає 2-х стандартних вихідних днів», — додає Ольга. Вихід? Тривалий повноцінний відпочинок. «Агротуризм — це насамперед тиша, відсутність яскравих візуальних подразників у вигляді реклами й транспорту, що постійно рухається. І, звичайно ж, свіже повітря, якого нам так не вистачає в офісах і на вулицях», — розповідає Ольга.
У відпочинку в сільській місцевості є й емоційний компонент. У багатьох із нас були бабусі в селах або дачі, де ми проводили канікули, граючи, бігаючи босоніж полями і вивчаючи домашніх тварин. «Коли ми приїжджаємо в сільську місцевість, у нас з'являється можливість повернутися до себе в дитинстві та згадати той безтурботний стан, коли нам було весело і добре. Повернення до цих спогадів і можливість пережити їх ще раз може бути прекрасним ресурсним моментом», — додає Королик.
І, безумовно, справа ще й в унікальному досвіді: як розповідає Марія Заводскова, директор туроператора Pelican Tour, останнім часом кількість людей, які цікавляться агротуризмом і гастроподорожами, сильно збільшилася. «Для сучасного міського жителя побачити, як росте виноград, як готують справжній сир, як витримується вино або як під пресом ллється ароматна оливкова олія — рідкість», — пояснює вона.
Чим саме люди займаються в таких поїздках? Якими бувають види агротуризму?
За словами Марії Заводскової, суть класичного агротуризму — саме у відпочинку, суміщеному з роботою. Не хвилюйтеся, вас навряд чи змусять тягати плуг або мити стійла: робота — це догляд за домашніми тваринами, приготування сиру, виробництво вина і клопіт в оливковому саду. Такий розклад, по-перше, чудово відволікає від проблем цивілізації, а по-друге, дійсно допоможе зануритись у сільський побут і побачити зсередини, як працюють ферми.
Але, зрозуміло, якщо ви хочете не працювати, а сидіти в кріслі-гойдалці й умиротворено дивитися на отару овечок — це теж можна влаштувати. «Безумовно, туризм по всьому світу адаптований під мандрівника типу „хочу в сільську місцевість, але в умовах п'ятизіркового готелю"», — розповідає Марія. Якщо намагатися якось класифікувати сільський відпочинок, то можна пояснити таким чином: агротуризм — проживання на фермі, а сільський туризм — у сільських будинках. Словом, рівень вашого занурення у сільське життя, природно, визначаєте тільки ви самі. Але в ідеальному вигляді агротуризм — це про залученість у фермерську працю.
Наприклад, у першій поїздці «Агромандрів» на «Доообру ферму» гості зможуть особисто подивитися на те, як фермери готують сир, і взяти участь у цьому процесі. Екскурсія почнеться з прогулянки на пасовище та знайомства з козами. Потім можна буде побувати на доїнні та відвідати сироварню, самостійно зварити сир або приготувати десерт. Завершиться все камерою визрівання і покриттям декількох голів сиру латексом, а ще охочі зможуть зібрати ароматні трави для чаю.
А куди зазвичай їздять, щоб зайнятись агротуризмом?
«Останнім часом ми намагаємося зацікавити мандрівників полюванням на трюфель у П'ємонті, — ділиться Марія Заводскова. — Це абсолютно незабутній досвід, повірте. Ви познайомитеся з тонкощами пошуку та добування трюфелів, навчитеся, як правильно їх вибирати в магазинах і на ярмарках, відкриєте для себе особливий азарт мисливця за загадковим делікатесом».
Популярністю користується і збір оливок у Тоскані, а в Каталонії широко розповсюджені невеликі готелі в сільській місцевості. Вони зазвичай розташовані на певній відстані від узбережжя й оточені величезною земельною ділянкою. До речі, саме Італія вважається першопрохідцем в агротуризмі. На Майорці можна відпочити в апельсинових садах, у Каліфорнії — погостювати на одній із сімейних ферм або на ранчо, а в Гренаді — побувати на плантаціях какао.
«Мені здається, в України велике майбутнє у плані агротуризму, — впевнена Заводскова. — Якщо озирнутися, у нас все для цього є. Озера, річки та море для любителів риболовлі. Виноробство приголомшливо розвинене в Одеській області, це регіон Шабо. А як чудово в Карпатах? Там можна знайти і нові стилізовані садиби, і будиночки, яким дійсно вже кілька століть. Тут рай для любителів ходити в гірські походи, збирати гриби та ягоди або ж провести день біля гірської річки».
В України дійсно величезні перспективи щодо розвитку сільського туризму, який поки ще зовсім не популярний — на відміну від тих же Франції чи Італії. У селах і невеликих містах у нас активно розвивається фермерство, а ще наша країна багата кліматичними та природними зонами — можна відправитися на винне виробництво, можна — на море, а можна подивитись, як готують мед. Проте зараз агротуризм знаходиться ще на стадії зародження — ймовірно, проблема в тому, що держава поки не приділяє цьому напряму достатньої уваги. Ще один нюанс у тому, що для розвиненого сільського туризму необхідні налагоджена логістика і хороші дороги, адже часто ферми та господарства знаходяться поодаль від великих міст і зручних розв'язок.
Тож залишається чекати моменту, коли агротуризм отримає всю увагу, на яку заслуговує: нам в Anywell здається, що це найкращий велнес-відпочинок, який тільки можна собі уявити. Локальна їжа, ручна праця — та ж медитація — і можливість провести час на природі. Звучить, як мрія.
«Лавка Традицій» — проєкт, який об'єднує локальних фермерів з усієї країни. Вже понад 5 років вони знаходять виробників, знайомляться з ними та разом працюють над тим, щоб показати: в України є багаті гастрономічні традиції. І вони гідні того, щоб про них знати.